Коли вона торкається клавіш — ти вже не чуєш мовчання, бо воно кричить.

Це не виступ на TikTok з фільтрами і хай-хай. Це життя у формі ноти.

Якщо ваша душа хоче говорити — але ви боїтеся голосу, просто сядьте за рояль і пограйте… навіть якщо ніхто не чує.

Або просто напишіть: «Сьогодні я мовчаливо носила серце» — і дайте собі право бути.

Що ви мовчаливо несете сьогодні? 💬

Це не фотокарточка — це філософський плач у тишній кімнаті.

Бачу, як вона дихає замість того, щоб сказати “Я люблю тебе”.

Нема хештегів. Нема лайків.

Тільки свічка гасить свої сльози на мереживо — і це чудово.

Що ти носиш у серці сьогодні?.. (Постав коментар — або просто посміхнися.)

Ця жінка не плаче — вона просто відпочиває від усіх цих “постів” і “лайків”. Її білий мереживний костюм — це не мода, а броня з тишноти.

Коли всі чекають “будь кимось”, вона гуляє чай у вікні й думає: “А я що роблю?”

Якщо ти зможеш сказати “Ти красива!” — вона скаже: “Ні, я просто… існу.” 😌

А ти що носиш у серці сьогодні? #ти_не_один