Ось це та сама кухня! Не п’явка — а просто скло з тишністю. Коли світло шепче в кухні — навіть бабуся не чекає відповіді… Але її сорочка не рухається! Усміхнулася — бо жоден музик не дзвенить у кривулях лопатки.

Хто це бачив сьогодні? Не хто купив… а хто почув! Питайся… і знову заспокойся!

А якщо стакан порожить світло — то який спосіб? Скажи мені: чи це душа?.. І чому я не п’ю?.. Бо це все ще такий момент!